Собаки для охорони приватного будинку – якого вибрати

Собаки – не тільки віддані друзі та відмінні компаньйони, багато хто заводить їх заради виконання певних завдань, в тому числі для охорони приватного будинку. Для цих цілей підійде далеко не кожен собака, охоронні якості найбільш виражені у представників окремих порід. При цьому важливо, щоб вихованець володів певними рисами характеру та пройшов відповідне навчання.

За якими критеріями вибирати собаку для охорони приватного будинку

Хоча із завданням оповіщення господарів про вторгнення сторонніх успішно справляються собаки будь-якого розміру, в якості охоронців будинку та прибудинкової території найчастіше використовують собак великих порід. Вони грізно, страхітливо виглядають, здатні не тільки підняти тривогу, а й прогнати або затримати порушника кордонів. До сторожових і вартових собак, яких використовують для охорони приватних кордонів, пред’являються такі вимоги:

  • м’язиста статура, фізична сила та витривалість;
  • невибагливість до умов утримання, погодних умов, густа шерсть;
  • виражений територіальний інстинкт, готовність захищати територію, яку собака вважає своєю;
  • недовірливе, підозріле ставлення до чужинців, непідкупність;
  • природна агресивність вище середнього рівня;
  • безстрашність;
  • високий інтелект, спостережливість, хороша здатність до навчання.

Найпопулярніші собаки для охорони приватного будинку

Серед собак, яких використовують для охорони приватних домоволодінь, є представники аборигенних порід, які з глибокої давнини використовувалися для охорони житла та території, а також відносно молоді породи, спеціально виведені для виконання охоронних функцій. Найчастіше в цих цілях використовують:

  • німецьких вівчарок;
  • кавказьких вівчарок;
  • алабаїв;
  • московських сторожових;
  • акіта-іну;
  • доберманів;
  • різеншнауцерів;
  • стаффордширських тер’єрів;
  • бульмастифів;
  • бордоських догів.

Німецькі вівчарки – дуже розумні тварини з вродженим охоронним інстинктом і стабільною психікою. Вони насторожено ставляться до незнайомців, контролюють їх поведінку, але не проявляють необґрунтованої агресії. Німецьким вівчаркам підходить утримання в будинку та в вольєрі, вони можуть використовуватися для охорони простору всередині будинку та прибудинкової території, а також в якості охоронців.
Немецкие овчарки

Кавказькі вівчарки одним своїм виглядом викликають у зловмисників страх, причому обґрунтований, ці могутні собаки безстрашні та рішучі, в критичних ситуаціях перетворюються на смертельно небезпечну живу зброю. Кавказці досить свавільні, вкрай важливо їх привчити їх до дисципліни, підпорядкування господареві, позначити ситуації, коли агресія неприпустима.
Кавказские овчарки

Алабай (середньоазіатська вівчарка) – ще один грізний і сильний охоронець з розвиненим територіальним інстинктом. Відрізняється врівноваженим темпераментом, помірковано агресивний, не атакує без причини та без попередження, але на провокації відповідає рішуче.
Алабай (среднеазиатская овчарка)

Московські сторожові, як видно з назви, були виведені спеціально для охорони будинку та території шляхом схрещування ряду порід. Виражений захисно-охоронний інстинкт і грізний вигляд поєднується у них з врівноваженим темпераментом. Для охорони будинку та території в основному використовують собак з низькою агресивністю, а з московських сторожових, у яких більш явно проявилися гени агресивних кавказців, виходять відмінні охоронці.
Московские сторожевые

Акіта-іну – собаки з високим рівнем вродженої агресії та недовіри до чужих. При правильному вихованні, дресируванні порушника зазвичай не атакують, а затримують до появи господаря. Порода досить проблемна у вихованні, вимагає твердого характеру.
Акита-ину

Доберман – надзвичайно пильний собака, який завжди напоготові. Безстрашність і готовність атакувати противника при реальній загрозі поєднується з помірною агресивністю та врівноваженою психікою. Хоча доберман – ідеальний охоронець, власникам заміських будинків слід врахувати, що цього собаку не можна постійно тримати у вольєрі, в холоди рекомендовано домашнє утримання.
Доберман

Різеншнауцер – вкрай підозрілий до чужинців собака з відмінною пам’яттю, розумний, невтомний, від природи запальний. Різеншнауцера неприпустимо садити на ланцюг, його вольєр повинен бути добре утеплений, захищений від негоди, а в сильні морози собаку краще забирати до будинку.
Ризеншнауцер

Стаффордширський тер’єр, потужний, з загостреним почуттям небезпеки та готовністю битися до переможного кінця, в минулому розводився та використовувався як бійцівський собака. При правильному вихованні зі стафів виходять надійні охоронці та захисники, але високу природну агресивність цієї породи слід відразу приборкати, щоб не перетворити вихованця на собаку-вбивцю.
Стаффордширский терьер

Бульмастиф спочатку виводився для переслідування та затримання браконьєрів, сьогодні ті ж якості дозволяють використовувати його в якості охоронця. Бульмастифи, володарі масивного тіла та грізного звучного голосу, ніколи не атакують і не гавкають без причини. Ці розумні собаки здатні проявляти ініціативу, але намагаються діяти зі схвалення господаря. Бульмастиф буде ідеальним охоронцем будинку, але якщо планується використовувати його для охорони території, слід пам’ятати, що ці собаки не терплять ланцюгів і погано переносять спеку.
Бульмастиф

Бордоський дог – один з наймасивніших, потужних догів з суворим видом. Ласкавий по відношенню до господаря, він нетерпимий до чужинців, при цьому не атакує відразу ж, а намагається налякати, прогнати, загрозливо гарчить. У критичних ситуаціях рішуче бореться за свою сім’ю та територію.
Бордосский дог

Що потрібно знати перед тим, як завести собаку в приватний будинок

Люди вкладають різний сенс в поняття «охорона приватного будинку». Собака може охороняти майно всередині приміщення, певну ділянку території (блок-пост), або територію цілком. Це впливає на вибір породи (потрібно враховувати можливість утримання в будинку або життя у вольєрі незалежно від сезону та погоди). Область вільного переміщення собаки, який повинен охороняти блок-пост, зазвичай обмежується ланцюгом, не всі собаки-охоронці можуть з цим змиритися. Також має значення, чи призначений будинок для цілорічного проживання або це літній, дачний будиночок. У другому випадку собаку на зиму доведеться забирати в міську квартиру, а утримання габаритного вихованця в таких умовах проблематичне.

Основні моменти, про які необхідно пам’ятати:

  1. навіть якщо собака належить до породи з відмінними охоронними характеристиками, він потребує виховання та навчання;
  2. майбутнього охоронця краще брати в будинок цуценям, щоб він звик сприймати господаря та членів сім’ї як «своїх»;
  3. якщо для охорони будинку використовується собака породи, яка відноситься до потенційно небезпечних, власники зобов’язані розміщувати на хвіртках, воротах попереджувальні таблички;
  4. хороші охоронні характеристики часто поєднуються з вираженою схильністю до домінування, тому для виховання таких собак потрібен твердий, рішучий характер, інакше великий ризик замість надійного охоронця отримати некерованого собаку;
  5. у той же час, не можна надмірно пригнічувати собаку, хороший охоронець повинен бути впевненим у собі та ініціативним, здатним до дій без команди;
  6. для навчання команді «чужий!», вироблення злості по відношенню до чужинців обов’язково знадобиться помічник;
  7. вкрай важливо навчитися керувати агресією собаки, інакше він може становити загрозу не тільки для зловмисників, але і для «легітимних» відвідувачів і навіть господарів.

Як довго потрібно навчати собаку охороні приватного будинку

Собака, який використовується для охорони приватного будинку, обов’язково повинен пройти загальний курс дресирування (ЗКД), а також освоїти ряд спеціальних навичок. Охорона приватних домоволодінь – завдання більш просте в порівнянні з несенням вартової служби на комерційних, державних об’єктах або виконанням обов’язків охоронця людини. Проте, на навчання навичкам охорони доведеться витратити не менше місяця (без урахування витрат часу на ЗКД).

Для початку собака повинен освоїти команди витримки (сидіти, стояти, лежати за командою) та команду «Голос!». Від базової слухняності переходять до вироблення навичок контролю імпульсивної поведінки щодо відвідувачів, привчають не наближатися до них без команди. Припиняються спроби грати зі сторонніми, лащитися до них. Собаку-охоронця обов’язково привчають брати їжу тільки у господаря. Спроби взяти їжу з чужих рук, підібрати з землі припиняють командою-забороною. Кожне заняття ще на етапі вироблення базових навичок слухняності має закінчуватися обходом території, яку належить охороняти. Так собака поступово засвоює, де проходить межа його володінь. Також його потрібно привчити залишатися на самоті на території, що охороняється. До моменту початку спеціального навчання собака повинен досягти психологічної зрілості, бути впевненим в собі. Для більшості порід така зрілість настає в 8 місяців.

Відпрацювання команди «Чужий»

Перед початком відпрацювання цієї команди собака повинна знати і виконувати команди «Фу!» та «До мене!», їх застосовують, щоб вчасно зупинити напад на незнайомця. За командою «Чужий!» собака повинен не накидатися на чужинця, а насторожуватися, готуватися до активних дій. Команда дається в момент, коли помічник наближається до собаки (якого прив’язують або утримують на повідцю) та демонструє агресивні наміри: розмахує палицею, руками. Собака у відповідь повинен гарчати, гавкати, така реакція заохочується. Якщо собака не реагує на загрозу, вводиться сильніший подразник – чужинець повинен непомітно підкрастися та вщипнути його за задню ногу, в цей момент вимовляється команда «чужий». Якщо собака від природи агресивний, додатково культивувати злість не варто, для спокійних вихованців можуть знадобитися більш сильні подразники, в тому числі імітація нападу на господаря. Насторожена реакція на слово «чужий» зазвичай виробляється після перших занять, для закріплення потрібних навичок поведінки потрібно 5-7 занять.

Відпрацювання команди «Охороняй»

Обмежують пересування собаки (прив’язують біля будинку, вольєра). У зоні йоговидимості, але поза досяжністю залишають предмет, який собака звик вважати своїм, наказують охороняти. Після цього біля предмета має ходити незнайомець. Якщо собака реагує гавкотом «порушник» повинен демонструвати переляк і тікати, господар – заохочувати вихованця. Якщо собака в такій ситуації не гавкає, виляє хвостом або проявляє страх, дається команда «Голос!». Тренування проводяться до закріплення потрібної реакції.

Через кілька тижнів, коли собака звикне охороняти знайомий предмет, що знаходиться поблизу, навик переносять на інші об’єкти. За командою собака повинен охороняти будь-який предмет, об’єкт, на який вкаже господар, а потім – територію в цілому. На цьому етапі він повинен реагувати гавкотом на наближення незнайомця до огорожі, шум за парканом або стукіт у вікно (якщо собаку привчають охороняти територію всередині будинку).

Після закріплення навички охорони в простих ситуаціях вводяться відволікаючі фактори. Добре навчений собака-охоронець не повинен відволікатися від виконання свого завдання на їжу, кішок та інші подразники.

Утримання та навчання сторожових собак – велика відповідальність

Важливо розуміти, що основне завдання собаки, який охороняє приватний будинок – сповіщати господарів про наближення стороннього та відлякувати, проганяти зловмисників. Якщо попередження не діє, собака-охоронець повинен затримувати порушника, по можливості без шкоди для його здоров’я. Атака без попередження, атака на ураження (спроби вчепитися в горло) – навички, доречні для ряду службових собак, але не для охорони приватного будинку. Собаку можна перетворити на смертельно небезпечну зброю, володіння такою зброєю – велика відповідальність. Господарям, які не впевнені, що зможуть самостійно правильно навчити собаку навичкам охорони приватного будинку, варто звернутися за допомогою до професіоналів.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Залишити коментар