Як відучити цуценя кусатися та гарчати

«Собака буває кусючим тільки від життя собачого», – стверджує стара пісенька. Дійсно, у дорослих собак агресивна поведінка зазвичай є наслідком жорстокого поводження, формується в результаті відповідного виховання. У цуценят причин кусатися та гарчати набагато більше, для викорінення небажаної звички потрібно зрозуміти причину подібної поведінки.

Причини, з яких щеня кусається та гарчить

Маленьке цуценя досить часто кусається, все спробувати на зуб – спосіб пізнання світу та взаємодії з оточуючими. Для щенят взаємні покусування є невід’ємною складовою гри, спілкування, за відсутності товаришів по іграх щеня кусає людину, гарчить на неї. Це природна поведінка, цуценя може кусатися, кидатися на ноги, гарчати, тому що:

  • хоче спілкуватися, привертає увагу людини;
  • грає в звичній формі;
  • перевіряє реакцію господаря, пробує свої сили, встановлює межі дозволеної поведінки;
  • підпорядковується мисливському інстинкту;
  • хоче почухати зуби в процесі прорізування;
  • бурхливо виражає радість.

Всі ці причини можна вважати нормальними, така поведінка не є проявом агресії, але її потрібно поступово коригувати, вчити цуценя взаємодіяти з людиною, грати та проявляти емоції без укусів, не розглядати руки та ноги в якості об’єкта полювання, іграшки для прорізування зубів.

Можливі інші причини, ситуації, коли укуси та гарчання є захисною реакцією або проявом агресії. Це:

  • хвороба, нездужання, біль;
  • страх;
  • захист території, особистих речей, їжі;
  • протест проти примусу до неприємних дій (конфліктна агресія);
  • спроби домінування, залякування, демонстрації фізичної сили, переваги над людиною.

Укус у відповідь на біль, шок, раптовий переляк – природна фізіологічна реакція, навіть дорослий собака не завжди здатен себе контролювати в таких ситуаціях. В інших випадках агресивна поведінка є результатом неправильного виховання.

Pet World

Так, страх і спроби захиститися зазвичай є наслідком жорстокого поводження з цуценям, прагнення захистити свої ресурси пов’язане з тим, що у малюка неодноразово відбирали щось цінне, сильніші побратими не залишали йому їжі. Найсерйознішою проблемою є конфліктна агресія та домінантна поведінка, спроби агресивного опору або залякування людини необхідно припиняти з першого разу, послідовно та дуже рішуче. Якщо щеня хоч раз відчує, що може домогтися свого укусами та гарчанням, або безкарно поставить під сумнів авторитет господаря, воно буде робити повторні спроби. А якщо подібні ситуації будуть часто повторюватися, виросте некерованим собакою. Якщо попередити формування неприпустимих стереотипів поведінки не вдалося, скорегувати агресивну поведінку може тільки фахівець-кінолог.
щенок кусается

Кусючі та не кусючі породи

Деякі собаки від природи більш схильні кусатися, це закладено в їх генах. До кусючих відносяться такі групи собак:

  • бійцівські з потужною щелепою;
  • великі собаки робочих порід – пастуші, їздові, сторожові. За допомогою укусів вони керують стадом або упряжкою, захищають територію;
  • мисливські, з розвиненим інстинктом переслідувати, атакувати, хапати;
  • дрібні (агресія є способом самоствердження).

У ТОП-10 кусючих, агресивних порід дослідники включають таких собак:

  • такса;
  • чихуахуа;
  • джек-рассел-тер’єр;
  • різеншнауцер;
  • ротвейлер;
  • чау-чау;
  • пітбуль;
  • папільон;
  • кокер-спанієль;
  • доберман, доберман-пінчер.

Також схильні кусатися німецькі доги та німецькі вівчарки, особливо якщо заохочувати агресивну поведінку. При вихованні представників цих порід подоланню генетично обумовленої манери кусатися доводиться приділяти особливу увагу. Краще зосередитися на профілактиці, якщо не скорегувати поведінку до 4 місяців, буде набагато складніше. Є породи, представники яких кусаються вкрай рідко, у виняткових ситуаціях. Це лабрадор, золотистий ретривер, боксер, кавалер кінг чарльз спанієль, ньюфаундленд, коллі. Їх теж потрібно виховувати, але ймовірність проблем значно нижче.

Чи можна карати цуценя за укуси, гарчання

Реакція господаря на укуси, гарчання цуценяти повинна визначатися його віком і причинами такої поведінки. До 2 місяців цуценя взагалі не лають і не карають, а м’яко коригують поведінку в процесі гри. Якщо щеня грає без укусів, слід заохочувати його, продовжувати гру, якщо кусається – переключити увагу, припинити гру.

Починаючи з 3 місяців можна вдаватися до негативного підкріплення, але бажано обходитися без фізичного впливу, просто сварити, вичитувати. Покарання має відповідати ступеню вини. Якщо цуценя загралося, не розрахувало сили, ненавмисно заподіяло господареві біль, досить команди-заборони, за повторний проступок – покарання ігноруванням. У разі непокори, домінування, агресії доречним буде фізичний вплив, демонстрація сили. Неприпустимо кричати на цуценя та бити його, інакше воно виросте заляканим або озлобленим. Також не можна карати цуценя, якщо воно нездужає, йому заподіяли біль, налякали, несподівано розбудили, тобто спровокували інстинктивну захисну реакцію. Карати можна за усвідомлену агресивну, конфліктну поведінку, непокору команді.

Також не можна лаяти та карати маленьке цуценя за гарчання, потрібно зрозуміти, чому воно гарчить. Можливо, малюк чимось стривожений, хоче поскаржитися на біль, незадоволений діями людини та просить їх припинити. Покарання за гарчання перешкоджає формуванню довірчих відносин між собакою та господарем. А якщо карати за попереджувальне гарчання, у цуценяти може виробитися звичка атакувати відразу, без попередження голосом. Карати за гарчання можна тільки досить доросле цуценя, яке таким чином проявляє агресію. Поки щеня маленьке, використовують метод позитивних-негативних підкріплень, привчають до команди «Тихо!», яка вимовляється гучним, суворим голосом, один раз. Як тільки малюк замовкне після команди, потрібно пригостити його ласощами, приголубити, а при повторному гарчанні ласку припинити.

Як відучити цуценя кусатися

Дорослий собака може злегка прикушувати руку, ногу, щоб привернути увагу, при цьому використовує тільки задні зуби та дозує силу впливу, а щеня цього ще не вміє. До 2-3 місяців основне завдання полягає в тому, щоб воно звикло якомога менше кусатися під час гри. На перших порах малюк обов’язково буде покусувати руку в процесі гри й у відповідь на погладжування, дотики, але таку поведінку не варто заохочувати. Краще забирати руку, ховати за спину щоразу, як малюк намагається її вкусити. У нього повинен виробитися умовний зв’язок: укус – припинення гри. Приблизно після 5 повторів можна піднести руку до мордочки, погладити вихованця. Якщо при цьому він не намагається кусатися, слід його похвалити, заохотити ласощами, якщо показує зуби, знову прибрати руку, вимовити забороняючу команду. Інші методи, рекомендації:

  • при спробі вкусити за руку підсунути в пащу м’ячик або іншу іграшку;
  • якщо щеня кидається на ноги, кусає їх, переключити увагу на інше заняття, кинути м’ячик, скористатися пищалкою, свистком;
  • цуценяті потрібно дати зрозуміти, що його укуси завдають біль, голосно сказати « ай!», «боляче!», але намагатися не скрикувати, щоб не нервувати вихованця;
  • якщо малюк захопився, розігрався, не припиняє кусатися, потрібно відвести руки подалі та схрестити на грудях, відвернутися, ігнорувати його, поки не заспокоїться;
  • якщо це не допомагає, на 15-20 хвилин залишити вихованця одного, піти в іншу кімнату, а якщо він сприймає спробу господаря піти як гру в догонялки та намагається хапати його за ноги, тимчасово ізолювати, посадити в манеж без іграшок.

Паралельно з ігровими методами корекції застосовуються команди заборони. Якщо цуценя їх вже освоїло, в разі непокори можна вдатися до неприємного фізичного впливу – клацнути по носі, вухах, вщипнути за бік або за круп (імітувати укус), схопити за холку. Коли перелік освоєних команд розширюється, заспокоїти цуценя, що розігралося, також можна за допомогою команди «Стояти!» та інших команд витримки, а для припинення гри використовувати команду «Місце!». За їх виконання слід заохочувати ласощами.

Якщо щеня кусається не тільки в процесі гри, необхідні більш жорсткі заходи. Юніори 4-6 місяців, особливо схильні до домінування, можуть спробувати розширити межі дозволеного. Якщо відразу не підкреслити неприпустимість агресивної поведінки, потім скорегувати її вкрай складно. Якщо підліток кусається, щоб самоствердитися, необхідна демонстрація сили, переваги людини. Методи фізичного впливу перераховані в порядку зростання жорсткості, переконливості.

  1. Позбавити можливості кусатися. Якщо собака-юніор гарчить, демонструє оскал із закритою пащею, її необхідно обхопити рукою, не дозволяти розімкнути щелепи. Спробу укусу припинити, схопивши та зафіксувавши нижню щелепу. У першому випадку неприпустимо закривати ніздрі, у другому потрібно діяти рішуче, але обережно, не травмувати щелепу. Такі впливи у цуценя асоціюються з укусом за морду, поширеним прийомом покарання з боку старших, сильніших собак.
  2. Відкрити живіт. Цуценя необхідно перевернути на спину або хоча б на бік, утримувати в позі покори кілька хвилин. Прийом підходить для помірно агресивних і досить сміливих вихованців. Боягузливі будуть активно чинити опір спробам оголити вразливу область, можуть вкусити від страху, а дуже агресивним потрібен більш жорсткий вплив.
  3. Притиснути грудьми до підлоги( землі), зафіксувати. Вплив застосуються до юніорів не молодше півроку, слід пам’ятати, що занадто жорсткий, різкий тиск на спину пов’язаний з ризиком перелому хребта. Тиснути на загривок потрібно з такою силою, щоб щеня не змігло вирватися, піднятися, але вільно дихало. Вплив повинен бути досить тривалим, поки цуценя не заскавучить – це визнання поразки. Силовий вплив доповнюється психологічним, після фізичного покарання за агресію цуценя слід ігнорувати приблизно 20 хвилин, перш ніж повернутися до нормального спілкування. Зазвичай вихованець сам йде на контакт, ніби просить вибачення.
  4. Відірвати від землі. Цуценя необхідно схопити за шкірку (шкіру на загривку), підняти та злегка струснути, якщо юніор занадто великий, важкий, досить відірвати від землі передні лапи. Це найефективніший метод демонстрації переваги, до якого рекомендується вдаватися при виражених проявах агресії, конфліктній, домінантній поведінці. Слід врахувати ризик зміщення хребців при неправильному захваті, без достатнього досвіду цей прийом краще не застосовувати або для підстраховки притримувати цуценя знизу, вільною рукою підхопити під попу.

3-4 прийоми вимагають досить вагомих підстав для застосування та певної вправності. Якщо господар не впевнений, що вистачить сил впоратися з вихованцем або що зможе виконати захват правильно, не травмувавши цуценя, краще звернутися за допомогою до кінолога.

Якщо щеня, юніор у період статевого дозрівання демонструє схильність до домінантної поведінки, одних покарань за укуси та гарчання недостатньо. Потрібно повністю побудувати спілкування з непокірним вихованцем так, щоб вказати на підлегле місце в ієрархії:

  • собаку годують після того, як поїли всі люди;
  • на прогулянку першою виходить людина, собака слідує за нею;
  • на собаку потрібно дивитися згори вниз.

Ціх правил потрібно дотримуватися з раннього віку з метою профілактики.
злая собака

Чого не можна робити

Господарі нерідко самі припускаються помилок в процесі виховання цуценяти, які призводять до формування та закріплення звички кусатися, а також намагаються відучити від неї неприпустимими методами. Не можна:

  • заохочувати агресію цуценяти щодо інших тварин (сусідського собаки, кішок). Згодом воно почне кидатися й на людину, особливо якщо поблизу не буде більш підходящого об’єкта;
  • провокувати ігри з укусами, дражнити цуценя, спонукати кинутися на ногу, руку;
  • давати вихованцеві старі речі господаря, дозволяти їх гризти, тріпати. Щеня запам’ятовує запах і робить висновок, що людину, яка пахне так само, теж можна гризти;
  • поводитися з цуценям занадто м’яко, сюсюкати, коли потрібно рішуче припинити небажану поведінку (це стосується не тільки укусів, але й будь-яких пустощів, непокори);
  • реагувати на агресивну поведінку занадто емоційно, кричати. Голос повинен бути досить гучним, але спокійним, без істеричних і злісних ноток;
  • карати неадекватно ступеню провини, проявляти жорстокість. Фізичний вплив не повинен завдавати біль, в момент покарання важливо зберігати холоднокровність, не злитися;
  • демонструвати страх, слабкість. Якщо людина боїться собак, відрізняється м’яким характером, не вміє домагатися свого, потрібно продумано підійти до вибору вихованця, зосередитися на породах, не схильних до агресії та домінування;
  • карати позбавленням їжі, прогулянки. Такі покарання неприйнятні взагалі.

Іноді собаку потрібно вчити кусатися, але кусатися правильно, не завдаючи травм і тільки в певних ситуаціях. Це стосується представників робочих, службових порід, в завдання яких входить затримання порушників. Не можна самостійно, без належної кваліфікації, навчати собаку атакувати людину, цим повинні займатися професійні кінологи, інакше може сформуватися вкрай небезпечний стереотип поведінки.

Підіб’ємо підсумки: що робити, щоб цуценя не виросло кусючим

Всі маленькі цуценята гарчать і кусаються, це природний етап їх розвитку. Сварити та тим більше карати за таку поведінку цуценя 2-3 місяців не можна, але й заохочувати її не слід. Найкраще зупиняти цуценя перш, ніж він встигне вхопити людину за руку або ногу – прибрати руку, переключити увагу на інше цікаве заняття. Коли починається навчання командам заборони, укуси потрапляють до переліку заборонених дій. Поки цуценя повністю не освоїть команду, вдаватися до фізичного покарання за непокору їй не можна, в будь-якому випадку не можна бити, завдавати болю.

Деяких цуценят досить відучити від ігрового та дослідницького покусування, якщо грати та виховувати правильно, приблизно до 4 місяців вони переростають цю звичку. Але багато хто знову починає кусатися в період статевого дозрівання, і це вже не гра, а претензії на лідерство, демонстрація сили. Агресивну поведінку юніора потрібно припиняти рішуче, силовими методами, але не завдавати болю, не проявляти злобу та жорстокість. Якщо скорегувати таку поведінку самостійно не вдається, потрібно якомога швидше звернутися по допомогу до кінолога.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)
Loading...

Залишити коментар